top of page

Дослідники з Аргонської національної лабораторії знайшли спосіб, як очистити світовий океан від небезпечних розливів нафти. Вони створили Oleo Sponge — губку, яка допоможе збирати нафту, очищати порти й управляти розливами нафти. Зібрану таким чином нафту можна вичавити з губки і використовувати повторно, так само, як і саму губку.

Найсерйознішим забруднювачем океанів є нафта і продукти її переробки. Крім аварій на нафтових платформах і танкерах, морські перевізники нафти щороку скидають у воду мільйони барелів нафти.

Традиційні методи ліквідації розливів нафти мають багато недоліків. Поширення нафти можна уповільнювати за допомогою плавальних бар'єрів, а скимери можуть збирати нафту, що плаває на поверхні, але видалення нафти нижче водної поверхні — складніший процес, який часом вимагає застосування хімічних диспергаторів. Відомі на сьогодні матеріали (губки), що абсорбують нафту, часто є одноразовими: після насичення їх потрібно викидати. З цих причин проблема недорогого й ефективного очищення води від пролитих нафтопродуктів завжди турбувала вчених.

І ось дослідники з Національної лабораторії Марка Лопеса (Аргонна, США) змогли розв'язати цю задачу, повідомляє Agronne National Laboratory.

Вони створили нафтороздільну губку Oleo Sponge. Вона виготовлена ​​із пінополіуретану, внутрішні поверхні якого вкриті особливими молекулами. Ці молекули «витягують» нафту з води і «приклеюються» до внутрішньої частини губки. Oleo Sponge може абсорбувати нафту вагою до 90 разів більшою, ніж вона сама.

Губка ретельно тестувалася в дослідному резервуарі для солоної води в Нью-Джерсі. Вона збирала як дизельне паливо, так і сиру нафту з бака, незалежно від того, чи була нафта вище або нижче поверхні води.

Після використання губку можна віджати, відновити нафту і використовувати для певних потреб. Саму ж губку можна використовувати багаторазово. Але перш ніж губка буде готова до використання на практиці, може пройти не менше 5 років.

Створено губку, що здатна очистити світові океани від нафти
Піготувала: Удовиченко К.М.гр. ВС-26м
Джерело

Інженери з Італії розробили технологію отримання альтернативної «чистої» енергії без використання фотоелектричних панелей. Основним її елементом є пісок, який добре нагрівається під променями сонця і зберігає теплову енергію.

Пісок дуже швидко нагрівається на сонці і добре тримає тепло. Саме це підштовхнуло італійських енергетиків до створення Solar Thermo Electric Magaldi (STEM) в Сицилії. Тут встановлено масив із сотні геліостатів, кожен з яких має площу 7 м2. Вони відбивають сонячне світло, яке потрапляє на велике дзеркало. Потім це дзеркало перенаправляє сконцентроване світло на бак, в якому міститься 270 т кварцового піску.

За словами інженерів-розробників, STEM — це свого роду бойлер, тільки замість води він наповнений піском, який нагрівається від сонця.

У той час як на землі світло нагріває тільки верхні шари піску, в STEM є особливий механізм, завдяки якому пісок прогрівається у всьому об’ємі.

Коли пісок нагрівається до 650○С, він віддає тепло воді, яка протікає трубами. Вода перетворюється на пар із температурою 500○С, він діє на турбіну, і виробляється енергія.

Італійці збудували сонячну електростанцію, що «працює» на піску
Піготувала: Удовиченко К.М.гр. ВС-26м
Джерело

STEM здатна зберігати сонячну енергію і подавати її в разі потреби, в тому числі в нічний час або  похмурий період. Для віддалених зон це найкращий спосіб виробництва екологічно чистої енергії, запевняють розробники.

За  правильної роботи технологія Magaldi не створює викидів у довкілля і є абсолютно чистою. Технологія STEM використовує тільки екологічно чисті матеріали: скло для геліостатів, будівельну сталь і пісок для акумулювання тепла. Тому навіть у разі виведення з експлуатації або в кінці терміну служби всі ці матеріали можна повністю переробити.

Один недолік — це великі площі, які необхідні для геліостанції: для Milazzo знадобилося 22,5 тис. м2, що приблизно дорівнює трьом футбольним полям. Тому Magaldi більше підійде для країн, де є великі пустелі. Наприклад, для Австралії та Чилі.

Найбільша в світі сонячна електростанція з'явилася в Марокко. Потужності, яку вона виробляє, достатньо, щоб покрити потребу в енергії усього світу.

Австралійські серфери Ендрю Тертон і Піт Сеглінскій розробили спеціальний кошик Seabin для очищення океану від сміття. Прилад всмоктує воду з плаваючим на її поверхні сміттям, яке потрапляє в спеціальний мішок, розроблений з натурального матеріалу.

Очищена вода виходить назовні, залишаючи відходи в полотняному мішку. Розробники підкреслюють, що пристрій також може очищати воду і від шкідливих домішок, таких як нафта. З їхніх слів, Seabin спроектований так, щоб працювати 24 години на добу в таких місцях, як пристані, порти і яхт-клуби. Там найчастіше накопичується найбільше сміття.

Також серфери стверджують, що за декілька років тестування, жодна риба чи інша морська тварина у мішок не потрапила.

Seabin може збирати до 1,5 кг відходів на день. У перспективі серфери планують виготовляти Seabin з пластику, виловленого в процесі очищення океану. Серфери збирають кошти на краудфандинговій платформі Indiegogo, аби запустити Seabin у масове виробництво.

Орієнтовна вартість кошика – майже 4 тис доларів. Придбати новинку можна уже з початку цього року.

Серфери створили кошик для очищення світових вод
Піготувала: Куковиця В. гр. ВС-26м

Переробка побутових відходів в електрику і тепло у Швеції набрала таких обертів, що на звалища країни відправляється тільки 4% сміття (тоді як у середньому по Європі близько 38%), а сміттєпереробний завод немає на чому працювати. Тепер Швеція буде щорічно забирати у сусідів приблизно 800 тисяч тонн сміття.

Цікаво, що в минулому році Швеція змогла переробити  99% відходів країни. Таких результатів вдалося досягти завдяки програмі переробки побутових відходів в електрику і енергію для обігріву.

На спеціальних підприємствах відходи спалюються, за рахунок цього нагрівається вода, яка обігріває житлові та адміністративні будівлі (забезпечуючи 20% центрального опалення в Швеції). Крім того, частина одержаної енергії використовується для вироблення електрики, яка живить приблизно чверть мільйона будинків.

Така «гонка переробки» призвела до того, що Швеції не вистачає власного сміття для отримання з нього енергії. Тому країна вирішила постачати «цінний ресурс» із країн-сусідів (близько 800 тонн сміття). Найбільшим постачальником має стати Норвегія (тут спалювати свої відходи обходиться дорожче, ніж переправляти їх Швеції і при цьому доплачувати за переробку).

Однак, є й інша сторона медалі. Справа в тому, що під час спалювання сміття у атмосферу потрапляють шкідливі викиди діоксинів. Крім того, в золі міститься чимало важких металів. Цей побічний продукт перетворення відходів в енергію необхідно відправляти на все ті ж звалища, тому він експортується назад до Норвегії.

Проект обробки сміття заради отримання енергії в Швеції
 
Підготувала: Плющ В. гр.ФП-96м

Сьогодні сміття стало проблемою номер один людства, буквально заполонивши нашу планету і вже вийшовши за її межі в космос. Хтось на його утилізації заробляє гроші, а хтось - втрачає політичний імідж. Але, зараз вже всім ясно, що єдиним виходом людства є його правильна утилізація.

Заводи з переробки сміття існують практично в усіх країнах світу, а багато вчених працюють над винаходом технологій виробництва корисних товарів з нього. Але  основною проблемою їх побудови є дорожнеча будівництва, зайняття великої земельної території  і вагомі витрати на експлуатацію. Але, уявіть, якби існували невеликі, мобільні сміттєпереробні підприємства, які були б абсолютно автономними, маловитратними, і могли змінювати свою дислокацію в залежності від потреб.

Саме таку ідею і запропонували тайванські архітектори студії «Miniwiz», які придумали перший в світі екологічно чистий, пересувний завод з переробки відходів, який назвали TRASHPRESSO. Ця мобільна установка працює на сонячних батареях, перетворюючи сміття в якісну облицювальну плитку. Пересуваючись за допомогою вантажівки від одного населеного пункту до іншого, TRASHPRESSO, який є просто причіпною установкою на базі причепа, може переробляти пластик, тканину, гуму і інші промислові відходи, формуючи з них будівельний матеріал широкого попиту.

Сміття очищають, подрібнюють, плавлять і формують, а задіяна при цьому вода проходить глибоку фільтрацію і використовується повторно.

Такий мобільний сміттєпереробний завод може продукувати близько 10 м2 черепиці кожні 40 хвилин. На виробництво однієї плитки йде еквівалент п'яти пластикових ПЕТ пляшок. Плитка може бути використаною, як для зовнішньої, так і для внутрішньої обробки підлоги і стін.

Генеральний директор студії «Miniwiz» Артур Хуанг сказав: «До цих пір утилізація промислового класу відходів була обмежена певною місцевістю, але TRASHPRESSO вміє долати відстані і енергетичні бар'єри, показуючи, що переробка сміття може всюди приносити свою користь».

Зараз компанія закінчує випробування своєї технології і вже оголосила, що першим місцем, куди відправиться цього літа мобільний завод, стане національний китайський парк NianBao Yuze, розташований на Тибетському плато. Природна краса цієї області щорічно приваблює сюди безліч туристів, які залишають після себе купи сміття. В такому місці стаціонарний сміттєпереробний завод не побудувати, а тому TRASHPRESSO, який зможе періодично в нього навідуватися, буде вирішувати цю проблему. Зараз рекламну компанію цього чудо-заводу просуває відомий журнал National Geographic, а також актор, режисер, меценат і екологічний активіст Джекі Чан. І, здається, в деяких містах України ця установка теж би дуже знадобилася.

Мобільний завод з переробки сміття
Підготувала: Велика М. гр. ТБА-36м

Джерело 

Підготувала Кіколенко Н.,
гр. ДХМг-46м 

8 альтернатив пластику

В мире сейчас наблюдается настоящий экобум: после почти столетия загрязнения планеты продуктами нефтяной промышленности люди наконец-то начали искать альтернативы использованию в упаковке полиэтилена. 

Экотренд в странах Европы давно вышел за рамки волонтерских акций — его активно продвигают уже и на государственном уровне. Например, во Франции с июля этого года полностью запрещено использование полиэтиленовых пакетов в магазинах, а в сентябре правительство приняло закон о запрете распространения пластиковой посуды, который вступит в силу в 2020 году. Согласно закону, одноразовые стаканчики и тарелки должны будут минимум на 50% состоять из материалов, которые могут быть превращены в компост в домашних условиях.

8 альтернатив, которыми можно заменить столетиями разлагающийся пластик:

1. Бумага — самый очевидный и распространенный вариант биоразлагаемой упаковки 

В Украине в последние годы активно развивается именно такая инициатива. Многие модные бутики перешли от использования полиэтиленовых пакетов к бумажным, а для выпечки в супермаркетах это уже стало привычной практикой. В мире из бумаги уже давно научились изготавливать не только функциональную, но и эстетически привлекательную упаковку. В бумагу “пакуют” даже, казалось бы, невозможное — жидкость. Ниже несколько примеров необычного использования бумаги для упаковки:  

Boxed Water is better: американский энтузиаст Бенджамин Эдгар разработал упаковку для воды из бумажного биоразлагаемого материала. 

Вино в бумажной бутылке: компания Stranger & Stranger представила картонную бутылку для вина Paperboy. 

Разработанная в Китае упаковка кроссовок фирмы Nike сделана из макулатурного картона. На этой своеобразной “коробке” печатается только логотип компании, а остальная информация прописывается от руки. 

Безупречная упаковка под чайный пакетик от компании Steabag: выход для тех, кто не знает, куда деть использованный пакетик чая. Специальная бумага станет отличной непромокаемой тарой для его утилизации. 

2. Крахмал из кукурузы, гороха, картофеля — основа для пищевой пленки

Украинский ученый Сергей Тымчук создал съедобную пищевую пленку для продуктов, материалом для которой послужил кукурузный крахмал, полученный из особенного сорта кукурузы. Ученый посвятил разработке 15 лет и сейчас изучает возможности производства экоупаковки из гороха. 

Такую пленку можно есть или, бросив ее в кипяток, превратить в ингредиент для супа. А можно без зазрения совести выбрасывать — уже за несколько недель от пленки не останется и следа. 

3. Молочные продукты в качестве сырья для производства биопластика  

Европейские ученые в качестве сырья для создания биоразлагаемого пластика всерьез рассматривают молочную сыворотку. Это помогло бы решить и проблему ее утилизации: в одной лишь Европе в процессе производства сыра ежегодно получают 75 млн тонн сыворотки, 40% которой затем уничтожается как отходы пищевой промышленности. Тем временем путем ферментации сыворотки из нее получают компоненты, необходимые для создания упаковки для хранения продукции. 

А в Министерстве сельского хозяйства США работают над созданием пленки из молочного белка.

4. Яичная скорлупа может стать источником для производства гибкой и прочной биопленки Американские исследователи из Таскиджийского университета в Алабаме в качестве альтернативы полиэтилену предлагают пленку из яичной скорлупы. По словам ученых, она будет на 700% гибче, а также заметно прочнее других видов биопленки. 

5. Съедобная упаковка из водорослей

В апреле этого года на престижном конкурсе Lexus Design Award победила тройка японских дизайнеров, которые представили миру биоупаковку из водорослей. 

За месяц до этого проект экобутылки, созданной из агара (компонент красных и бурых водорослей, растительный заменитель желатина), был представлен исландским студентом-дизайнером. Бутылка держит форму, пока наполнена водой, и начинает разлагаться, как только опустеет. При желании бутылкой даже можно перекусить.  

6. Упаковка из грибов — скоро во всех магазинах IKEA   

Упаковку из грибов EcoCradle американская компания Ecovative Design создала еще в 2010 году. Ее производят из грибного мицелия, обладающего клеящим свойством, с добавлением хлопковой шелухи и овсяной лузги. Грибной «биопенопласт» не содержит химических веществ, полностью разлагается в почве и абсолютно безвреден для окружающей среды. И, в отличие от многих других вариантов эко-упаковки, производство “грибной пены” уже поставлено на поток. 

А компания IKEA заявила о планах замены пенопласта на грибную упаковку в своих отделениях по всему миру уже в ближайшее время.  

7. Листья и кора деревьев — готовое к использованию решение  

Пальмовые листья, кора деревьев или отходы кокосовых орехов — вcе это может получить вторую жизнь и стать отличной возможностью создать на 100% натуральную и оригинальную упаковку для своей продукции. Некоторые виды сырья даже не нуждаются в переработке, их вполне можно использовать в первозданном виде.

8. Сено — недорого, красиво, экологично 

Такая упаковка обойдется значительно дешевле остальных биопаков. Сено под горячим прессом принимает форму упаковки, которая будет достаточно прочной для десятка яиц или колбасы, например. Компания Saucisson de Campagne считает, что именно такая упаковка наилучшим образом соответствует их продукции.  

Люди покупают пакеты, используя их всего несколько минут, но проходят столетия, пока полиэтилен распадется. Попытки найти альтернативу использованию вездесущего пластика ведутся давно, наталкиваясь на дороговизну или сложность производства, непрактичность, да и просто банальное нежелание производителей менять устоявшиеся правила. Однако с увеличением готовности общества делать выбор в пользу биоупаковки появилась надежда, что человечество наконец-то приступит к решению одной из важнейших экологических проблем современности.

bottom of page