НіК
Журнал інновацій
в науці та культурі
Навчання систем штучного інтелекту людським мовам призвело до того, що ті стали "расистами" зі стереотипними уявленнями про неприємних темношкірих людей і нерозумних жінок, заявляють вчені в статті, опублікованій в журналі Science.
"Можна просто зайти в систему онлайн перекладу і ввести фразу – "він / вона є доктором" на мові, в якій він і вона позначаються одним словом. Штучний інтелект перекладе це як "він лікар". Якщо ж написати "він / вона є медсестрою", то машина перекладе це як "вона медсестра". Таким чином, ШІ відображає расові і статеві упередження, вбудовані в наші мови", пояснює Айлін Каліскан з Прінстонського університету (США).
Як розповідає Каліскан, всі слова в усіх мовах світу можна розбити на певні підгрупи, що позначають схожі предмети, феномени або якісь інші речі одного класу. Представники одного такого класу будуть здаватися нам ближче один до одного, ніж інші слова, що складаються з майже таких самих літер. Цей фактор сьогодні враховується найсучаснішими системами штучного інтелекту при перекладі тексту з однієї мови на іншу для того, щоб зробити машинний переклад більш природним.
Вивчаючи такі асоціації, які сформувалися у систем штучного розуму при їх навчанні за допомогою архівів старих газет, книг та інших текстів, перекладених різними мовами світу, Каліскан і її колеги відкрили дещо звичне для нас і незвичайне для "розумних" машин.
Вивчаючи списки споріднених і "чужих" слів для різних займенників, термінів і професій, вчені виявили, що машина перейняла всі ті расові та гендерні стереотипи, які існували в людському суспільстві на протязі багатьох століть і відбилися в мовах і в асоціаціях між словами.
Наприклад, штучний інтелект асоціював слово "приємний" більшою мірою з європейцями і американцями європейського походження, ніж з представниками інших куточків світу, а імена чоловіків і "чоловічі" займенники асоціювалися з кар'єрою, управлінням бізнесом і владою. Імена, носіями яких є афро-американці, ШІ асоціював з неприємними словами.
Аналогічним чином, слова, пов'язані з жінками, були ближче до термінів, пов'язаних з сім'єю, мистецтвом і підлеглими ролями в суспільстві, а "чоловічі" слова були пов'язані з математикою і наукою.
Відкриття расових і гендерних стереотипів, "вбудованих" в мови народів світу, як вважають вчені, веде до кількох цікавих наслідків. По-перше, виникає питання, що тут є причиною і наслідком – чи існували ці стереотипи завжди, впливаючи на менталітет і думки людей, або ж вони були продуктом еволюції мови в різні періоди часу, і не вони, а на них впливали самі носії мови.
По-друге, подальша еволюція систем ШІ і набуття ними здатності самостійно спілкуватися з людиною може привести, на думку авторів статті, до подальшого вкорінення і поширення таких стереотипів. Тому вони пропонують подумати над створенням алгоритмів, які допомогли б "видаляти" расистські та жіноненависницькі тенденції з систем машинного перекладу і майбутніх розумних машин. Як це вплине на точність перекладу або адекватність спілкування – відкрите питання, скептично зазначає Ентоні Грінвальд, творець методики аналізу, використаної Каліскан і її колегами.
«Вчені з США створили 3D-принтер для будівництва будинків»
Підготувала: Федоренко А. гр. ГРС-16М
Вчені з Массачусетського технологічного інституту створили мобільний 3D-принтер для будівництва будинків, повідомляє ТАСС з посиланням на CNN.
Як зазначається в джерелі, система дозволяє менш ніж за 14 годин зводити несучі конструкції округлої форми діаметром приблизно 15 метрів і висотою близько 4 метрів. 3D-принтер представляє собою два обертових маніпулятора - великий і маленький. Пристрій встановлюють на те місце, де планується звести будинок, далі маніпулятори в автоматичному режимі створюють каркас будівлі зсередини зі спеціальної піни. Після завершення процесу принтер витягують з приміщення.
Фахівці інституту відзначають, що даний спосіб дозволяє істотно здешевити і прискорити будівництво, а також зробити його більш безпечним.
Співавтор дослідження Стівен Кітінг повідомив, що 3D-принтер зокрема, можна застосовувати у віддалених районах або зонах стихійних лих, куди звичайне будівельне обладнання доставити важко.
Дослідник уточнив, що практичне застосування технології, на його думку, може бути можливим протягом 5 або 10 років, а в більш віддаленому майбутньому дана система могла б бути корисною при освоєнні Антарктиди, Місяця або Марса.
Плавучі міста
Підготувала: Плющ В.А._ФП-96м
Екологічно дружнє плавуче місто під назвою «Моречос» (англ. Seascraper) – один з багатьох концептів «зелених» офшорних поселень. Більш ніж семимільярдне населення Землі, масова міграція в міста та збільшення ризику повеней і підвищення рівня моря, змушують все більше і більше архітекторів та новаторів задуматись над тим, щоб підняти якір.
Seascraper – самодостатнє об’єднання будинків, офісів та рекреаційного простору – за словами дизайнерів, був розроблений з метою уповільнення росту міст.
Енергетичну незалежність судна повинні забезпечувати підводні турбіни, які за задумом мають обертатись глибоководними течіями, та фотоелектрична обшивка, яка збиратиме сонячну енергію. Увігнутий корпус повинен збирати дощову воду і пропускати денне світло на більш низькі рівні. Прісна вода буде отримуватись з очищеної дощової води за допомогою вбудованої опріснювальної установки.
За словами американських дизайнерів, концепт також передбачає, що місто стане домом для морських організмів – так би мовити, плавучою базою, яка служитиме рифом та скидатиме в море корм для риб – поживні речовини з води, яка перекачуватиметься з морських глибин для задоволення власних потреб міста.
Іншим рішенням проблеми Великої тихоокеанської сміттєвої плями можуть стати «океаночоси» (англ. oceanscraper), побудовані на підводних звалищах. Варіант такої установи під назвою Lady Landfill Skycrapers пропонують сербські дизайнери.
Сміття, за задумом, повинне збиратись на дні вежі і перероблятись в її ядрі. До того ж, підводні хмарочоси матимуть невелику надводну частину – на верхівках цих своєрідних «айсбергів» розкинуться самодостатні людські поселення.
Щоб уберегти житлову частину конструкції від затоплення, Lady Landfill Skycrapers набиратиме та відкачуватиме океанічні води і контролюватиме таким чином кількість плавучого пластикового сміття в корпусах. Пластмаси, які більше не потрібні для підтримки плавучості, стануть джерелом енергії для зарядки острівного життя.
Концепт під назвою Water Circles покликаний перетворити старі нафтові платформи на водоочисні споруди. За задумом південнокорейських дизайнерів, інфраструктура, яка залишилась після видобутку викопного палива, використовуватиметься для опріснення морської води.
Сферичні модулі очищуватимуть солону морську воду і постачатимуть питною водою країни з обмеженим доступом до прісноводних ресурсів. Старі нафтові платформи також послужать дослідницькими станціями та забезпечать локальне виробництво продуктів харчування.
За останній час з'явилася велика кількість 3D-друкованих роботів, але компанія Tecnalia у співпраці з Інститутом передової архітектури в Каталонії створили нового робота, який здатний повністю надрукувати навіть невеликий будинок безпосередньо на місці будівництва. Робот називається Cogiro, розробники називають першим роботом з кабельним керуванням, який може друкувати великі структурні частини і контролювати цей процес.
На перший погляд, Cogiro виглядає не як робот, а скоріше як гігантська квадратна рамка розміром 15 х 11 х 6 метрів з великим рухомим «шприцом», за яким тягнеться рамка. Каркас покритий мережею кабелів і шківів, які керують головкою екструдера, яка може рухатися у всіх напрямках всередині каркаса.
Cogiro оснащений головкою екструдера, яка дозволяє використовувати глину для створення складних форм або навіть будівель безпосередньо на місці будівництва. Робот здатний друкувати елементи з високим ступенем точності і жорсткості на великих площах. При цьому Cogiro не тільки друкує, але він також і контролює процес.
Використовуючи теплові датчики, він контролює, наскільки добре матеріал покладений і просушений.
За словами розробників, наступним кроком буде адаптація Cogiro для роботи з матеріалом на цементній основі замість глини. Tecnalia позиціонує свого робота як просту технологію з низькими експлуатаційними витратами для ведення будівельних робіт, а також для використання в аерокосмічній промисловості, суднобудуванні та енергетиці. Джерело
Створено робота для будівельного 3D-друку, який самостійно контролює свою роботу
Велика М. гр. ТБА-36м
Ми мусимо бачити небо. Це в нашій природі. Кімнати без вікон пригнічують. Та жодних вікон немає у цьому відділенні радіо-хірургії науково-дослідної лікарні у Мілані. Те, що ви бачите – приголомшливо реалістична ілюзія сонячного світла. Без нього кімната виглядає по-іншому.
Керівник відділення – нейрохірург П‘єро Пікоцці: “Це закритий, захищений простір – через радіацію. А що можна зробити, щоб пацієнти не відчували клаустрофобії? Це вікно створює надзвичайно реалістичне відчуття світла. Так само, як справжні вікна. І це змушує почуватися краще, спокійніше, коли входите до кімнати.”
Оптична система захована за вікном. Поки вона досить громіздка і коштує як середній автомобіль. Це результат європейського дослідницького проекту. Вона споживає мало енергії і вже отримала кілька нагород.
Координатор проекту – професор Паоло Ді Трапані: “Як можна зробити віртуальне вікно? Цей пристрій – проектор, який має всі спектральні характеристики сонячного світла і створює вузький пучок з реалістичними тінями. Усередині цього пристрою – всі оптичні системи, які дозволяють сприймати зображення неба з нескінченно віддаленим Сонцем. У рамках проекту ми прагнемо розробити компактний пристрій, який можна буде встановити не лише вдома чи у лікарняній палаті, а навіть у ліфті, автомобілі, каюті корабля, купе поїзда, літаку – взагалі будь-де.”
Художники знають, що Сонце створює певні оптичні ефекти. Якщо ми хочемо, щоб світло виглядало природно, ці ефекти треба зрозуміти і відтворити. Але як отримати належний колір? В університеті Інсумбрії вдалося відтворити точний атмосферний процес, який робить небо блакитним.
Паоло Ді Трапані: “Атмосфера містить молекули повітря, що рухаються, створюючи коливання у щільності у дуже малих масштабах нанометрів, мільйонних часток міліметра. Ми відтворюємо ці коливання за допомогою наночастинок, висококонцентровану дисперсію маленьких сфер з дещо вищим показником заломлення, ніж у води. Заливаємо їх у воду.”
Наночастинки змішуються з водою, синій спектр розсіюється, перетворюючи воду на небесно-блакитну. А червонаво-жовтий проходить. Це причина, чому ми бачимо наше біле Сонце жовтим, дивлячись на нього через атмосферу. Той самий принцип спрацьовує у віконному пристрої, де наночастинки закріплені на прозорому пластику замість води.
Паоло Ді Трапані: “Наша технологія не є штучним освітленням, це вікно. Вікно відтворює нескінченний простір, до якого людство звикло сотні тисяч років.”
Автори вважають це новою філософією освітлення приміщень. На відміну від ламп, які створюють плями світла і нагадують про навколишній морок, ці вікна створюють освітлений сонцем світ, який можна вимкнути.
Дополнительная реальность
Підготувала: Сербина Д. гр. Т 36 м
Пока VR начинает свою работу, дополнительная реальность в 2017 году станет главной фишкой. Не так давно для принадлежащей Microsoft платформе Windows Holographic, которая была призвана обеспечить опыт смешанной реальности для пользователей Windows, вышел целый ряд подобных предложений от других производителей. В 2017 году Apple запланировали заняться обогащенной реальностью. Дополнительная реальность сумеет приступить к работе раньше, так как будет работать просто на телефонах без необходимости покупки дополнительной гарнитуры. Спрос на подобные проекты подвинет бизнес к сознанию нового еще более захватывающего контента. Первыми под прогресс попадут игры и игрушки, которые занимают лидерские позиции на рынке. Также, возможно, нам удастся увидеть невероятные новшества от всем известного стартапа Magic Leap.
Органический полупроводник
Ученые американского университета Кембриджа, из лаборатории Кавендиша, предъявили инновационную разработку - уникальный органический полупроводник, который пригоден для изготовления электронных прозрачных схем.
Полимеры, которые обладают свойствами полупроводников и проводников, стали известны с 1970-х годов. Пластиковой электронике, применяющейся полимерные органические материалы вместо стандартных кремниевых чипов, специалисты уже долгое время предсказывают большое будущее. Среди ее достоинств является возможность изготавливать гибкие и прозрачные схемы
Ілон Маск представив план мережі тунелів під Лос-Анджелесом
Підготувала: Сукова Д. Т-36м
Голова компаній Tesla і SpaceX Ілон Маск під час конференції TED представив проект мережі тунелів під Лос-Анджелесом у США. Згідно із задумом, ці тунелі будуть додатковими шляхами для пересування на автомобілях територією міста. Спуститися до тунелю кожен автомобіль зможе на спеціальних платформах, розміщених у різних частинах Лос-Анджелеса. Під землею автомобілі переміщатимуться також на автоматичних платформах, швидкість яких, згідно із планом, досягатиме приблизно 200 км/год. Відеопрезентація представлена на YouTube-каналі The Boring Company, яку Маск заснував для реалізації проекту.
Про свій новий проект Маск заявив ще в листопаді 2016 року. Тоді він скаржився на велику кількість заторів у Лос-Анджелесі і низьку швидкість руху автомобілів, для вирішення цієї проблеми він запропонував рити тунелі. Багато хто сприйняв заяву глави SpaceX як жарт, але тепер він підтвердив серйозність своїх намірів. Раніше Маск запропонував почати колонізацію Марса з термоядерних бомбардувань. Маск назвав Червону планету негостинною, а її тераформування (зміну клімату до придатних для життя умов) запропонував почати з створення парникового ефекту шляхом нагрівання атмосфери Марса. На думку бізнесмена, зробити Марс більш схожим на Землю можна за допомогою термоядерних вибухів над полюсами планети.
Дизайн-центр компанії Ferrari розробив перше у своїй історії офісне крісло. Всього передбачено два варіанти крісел: моделі President та Executive, які коштують від 7500 до 10000 тисяч євро. Їх виробництвом займеться італійський виробник меблівPoltrona Frau.
Корпус крісел пропонується виготовити або з карбону або із метеріалуалютекс( арміруване алюмінієм скловолокно).Матеріал і колір обшивки замовник може вибрати будь-який, при цьому для крісел будуть використовуватися ті ж види обшивки, що і для обшивки суперкарів.
Замовити крісла можна буде в листопаді- грудні в магазинахPoltronaFrau.
Італійське архітектурне бюро Stefano Boeri Architects розробило проект будівництва «міста в місті» для китайського Шицзячжуана ─ мегаполісу в провінції Хебей.
Архітектурна фірма запропонувала побудувати «міський ліс». Конструкція передбачає, що хмарочоси будуть покриті деревами та іншими видами рослинності. Архітектори вважають, що це ідеальне рішення для боротьби з забрудненням повітря.
Stefano Boeri Architects відома своїми екологічними та інноваційними архітектурними проектами. Шицзячжуан ─ найбільш забруднене місто у Китаї.
Форест-Сіті, «лісове місто» ─ таку назву отримав проект – стане домом для близько 100 000 жителів. Житлові будинки будуть поділені на п'ять мікрорайонів, кожен з них включатиме в себе різні види зручностей, таких як парки, громадські центри. У центрі міста будуть основні об'єкти, такі як школи, лікарні, центральний парк, культурні центри.
Лісове місто охопить площу близько 555 гектарів. Кожна вежа міститиме таку ж кількість зелені, як на площі лісу розміром 65 000 кв. футів.
Поки що проект у місті Шицзячжуан існує на рівні концепції, будівництво вводиться в експлуатацію. Проте фірма Stefano Boeri Architects уже успішно звела хмарочос із «вертикальним лісом» в Мілані і зараз будує дві подібних вежі в Нанкіні ─ місті на сході Китаю.
Американська компанія Hyperloop One завершила будівництво тестової ділянки транспортної системи Hyperloop, на якій будуть проводитися випробування пасажирських капсул. Згідно з повідомленням компанії, побудована тестова система є першою в світі ділянкою Hyperloop, придатною для повного спектру випробувань. Проект транспортної системи Hyperloop був вперше представлений американським підприємцем Ілоном Маском в серпні 2013 року, однак увійшов в рух пізніше. В перспективній системі спеціальні вантажопасажирські капсули будуть пересуватися з великою швидкістю по трубах. У трубах буде підтримуватися тиск в 1000 від нормального атмосферного, щоб знизити аеродинамічний опір капсул. Теоретична швидкість руху в трубах складає 1,2 тисячі кілометрів на годину. За даними компанії в її варіанті трубної транспортної системи швидкість руху складатиме близько 740 кілометрів на годину.
Тестова ділянка, отримала назву DevLoop, побудована в передмісті Лас-Вегаса. Довжина системи становить 500 метрів.
На левитационный транспорт похожи обе модели швейцарской и немецкой команды. «Swiss Nano Dragster» имеет три руки, сконструированные с колоподобные терпиридиновых соединения, которые при подаче тока толкают машину вперед. Четырехрукий «Windmill» создан из соединений ацетилбифенила и движется вперед, искажаясь.
Другую технику использует японская машина с NIMS-MANA (Международного центра материалов наноархитектоники). Она состоит из бинаптилового диммера – соединения, в которой нептиловые блоки сложены дважды два. При получении энергии они могут наклоняться друг к другу и продуцировать далекоидущие движения.
На классический четырехколесный транспорт похож «Dipolar Racer» американо-австрийской команды.
Цель первых гонок не только соревновательная, но и научно-экспериментальная. Прежде всего, благодаря этой инициативе ученым удалось впервые испытать и сравнить наноконструкты при стандартизированных обстоятельств. Во-вторых, забег и подготовка к нему предоставили ценную информацию для оптимизации машин ученых.
«Гонки наномашин – уникальная возможность для ученых применить новейшие технологии для синхронного наблюдения и независимого управления такими автомобилями», – пояснили организаторы с французской исследовательской организации CNRS.
Первые соревнования наноавтомобилей
Підготувала: Вовченко Н.П. ТА-26м
28 апреля в Тулузе состоялись первые гонки наномашин. Машины, что приняли участие, состояли из нескольких атомов или молекул и были максимум 100 нанометров величиной.
Благодаря наблюдению туннельного телескопа исследователи определяли, какая машина была самой быстрой на отрезке, покрытом атомами золота. Важнейшей целью необычных гонок для наномашин было получить новые свидетельства об оптимизации таких наноконструктов.
Машины и транспортные средства бывают молекулярного размера. Да, существуют электромоторы, которые состоят лишь из молекулы, нанороботы вполне химического состава и быстрые роторы в миниатюре. Несколько лет назад исследователи сконструировали подводную наносубмарину, которая активируется ультрафиолетовым светом, а также молекулярное наноавто.
И теперь наномашины и их разработчики получили возможность посоревноваться друг с другом. В Центре материальных исследований, что во французской Тулузе, состоялись первые в мире гонки наномашин. После предварительного отбора и тестирования квалификацию прошли шесть команд и конструкций. В первом круге четыре из них стартовали одновременно.
Поверхность для гонок состояла из атомов золота. На ней наноавто должны были проехать 20 нанометров, затем повернуть на 45 градусов и ехать по прямой длиной 30 нанометров. В общем на 100 нанометров машинам было отведено 36 часов.
Стимулом и заодно инструментом для наблюдения был специальный и единственный в мире туннельный микроскоп с четырьмя щупами. Каждый из них следовал за машиной и через электроны, перескакивали на молекулу, придавал автомобилю необходимой энергии. Каждая из четырех команд-гонщиков, вовлеченных в соревнования, сидела перед собственным контрольным экраном и могла независимо от других управлять щупом своего наноавтомобиля.
Все автомобили-участники были меньше 100 нанометров, но вполне по-разному сконструированы. По сравнению великаном является "Green Buggy" французской команды: химическая формула молекулы состоит из 300-т атомов, заполнила бы 10 строчек, объяснили ученые. Четыре колеса этого прибора состоят из соединенных друг с другом углеводородных колец.
